V-2

БЕРЛІН, 8/9 ТРАВНЯ 2022 РОКУ

Переломний момент
Війна Росії проти України

Відповідальне святкування закінчення війни 1945 року в Берліні має впливати на те, як люди ставляться до пам’ятних дат 8 та 9 травня

Широкий альянс закликає до організації заходів та демонстрацій у пам’ятних місцях Берліна.

Ми, члени альянсу «Пам’ять проти війни», запрошуємо організації, асоціації, фонди, групи, колективи, художниць і художників, журналісток і журналістів взяти активну участь у святкуванні 8 і 9 травня.

Альянс пропонує наступні рекомендації щодо святкування та пам’яті про події цих дат:

  • Друга світова війна, яка закінчилася в Європі 8/9 травня 1945 капітуляцією Німеччини, почалася 1 вересня 1939 з вторгнення Німеччини в Польщу. Цей злочин, скоєний нацистською Німеччиною проти людства, забрав понад 70 мільйонів життів. Вона велася в східній Європі як расистська війна з метою знищення, забравши життя понад 5 мільйонів громадян Польщі, близько 27 мільйонів радянських громадян усіх національностей, а також 6 мільйонів євреїв і єврейок і сотні тисяч членів різних ромських груп, яких систематично вбивали німці з расистських мотивів.

  • Радянський Союз (а сьогодні Росія) говорить про «Велику Вітчизняну війни» 1941-1945 років, замовчуючи той факт, що він також брав участь у 1-й фазі війни з 1939 по 1941 ріки, будучи союзник гітлерівської Німеччини. Окупація та поділ Польщі між Німеччиною та Радянським Союзом були першим кроком, за яким було безліч злочинів, скоєних обома тоталітарними диктатурами в Європі. Пам’ять про радянські злочини, такі як вбивство польських офіцерів у Катині, жодною мірою не зменшує значення німецьких злочинів, але швидше дає зрозуміти, що Німеччина поділяє відповідальність за скоєні дії. Пакт Гітлера-Сталіна (також відомий як пакт Молотова-Ріббентропа) від 23 серпня 1939 року створив основу для німецького вторгнення та окупації Польщі та радянського вторгнення до східної Польщі.

  • Як би не називали закінчення війни в Європі — «День капітуляції», «День визволення» або «День перемоги» — нацистська Німеччина, на щастя, була розгромлена 1945 року силами союзників, тобто, Радянським Союзом, США, Великобританією та Францією, за підтримки Польщі та інших держав, що поклало край Другій світовій війні в Європі.

  • Переможна Радянська (Червона) Армія складалася з військовослужбовців, що належали до різних етнічних груп, що прибули з усіх республік, що входили до складу СРСР – цьому факту слід приділити особливу увагу в сьогоднішній пам’ятній даті. Прирівнювати перемогу Радянського Союзу до «перемоги Росії» некоректно.

  • Німеччина несе особливу історичну відповідальність особливо перед Україною та Білоруссю. У той час, як Росія була частково окупована нацистською Німеччиною та її союзниками під час Другої світової війни, Україна, Білорусь та інші республіки на заході СРСР були захоплені повністю. Тут німці змогли втілити свої фантазії про винищення – Україна та Білорусь були центральними місцями Голокосту та спроб знищення так званих слов’ян-«недолюдей». Цей факт ніколи достатньою мірою не обговорювався німецькою громадою, тоді як злочини Німеччини в Україні, Білорусі та інших колишніх радянських республіках дуже часто підпадають під «відповідальність перед Росією». Тому ми підтримуємо рішення німецького Бундестагу від 9 жовтня 2020 року про створення центру з документування винищувальної війни у східній Європі та німецької окупації у Європі.

  • Актуальне рефлексивне вивчення Другої світової війни має йти паралельно з осмисленням тогочасних диктатур— тобто не тільки нацистської диктатури в Німеччині, а й радянської диктатури при Сталіні та інших диктаторських режимів у воюючих країнах. Це також включає вивчення диктатури як систем правління.

  • Створення ООН та повоєнний міжнародний порядок, визначений Статутом ООН, є відповіддю на жахливі події Другої світової війни. Це набуло подальшого розвитку через визначення спільних цінностей з прийняттям Паризької хартії для нової Європи в 1990 році. Анексією Криму у 2014 році та війною проти України у 2022 році Росія намагається зруйнувати цей міжнародний порядок права та миру. Протистояти цьому всіма силами і підтримувати Україну — головне завдання міжнародної спільноти зараз.

  • Осмислене святкування капітуляції фашистської Німеччини у 1945 році та перемоги союзників також означає відстоювання миру в Європі та засудження агресивної війни Росії проти України сьогодні.

Альянс «Пам’ять проти війни»
Берлін, 27 квітня 2022 року

Организации

Декабрісти (Dekabristen e.V.), Демократі-Я (Demokrati-JA), Німецько-білоруське суспільство (Deutsch-Belarussische Gesellschaft e.V. – dgb), DRA e.V., Громадянський форум ЄС-Росія (EU-Russia Civil Society Forum e.V. – CSF), Меморіал Німеччина (Memorial Deutschland e.V.), Академія Віллі Ейхлера (Willi-Eichler-Akademie e.V.), Solidarus e.V., PANDA platforma e.V., Форум російськомовних європейців (Forum russischsprachiger Europäer e.V.), Німецько-російський діалог з прав людини (Deutsch-Russischer Menschenrechte-Dialog e.V.), Німецький інститут у справах Польщі (Deutsches Polen-Institut), Дармштадт, Європейський Обмін (Europäischer Austausch gGmbH), Razam e.V., Федеральна асоціація російськомовних батьків (Bundesverband russischsprachiger Eltern e.V.)

Частные лица

проф. д-р Алейда Ассманн (Aleida Assmann), науковець-культуролог, Маркус Мекель (Markus Meckel), колишній міністр закордонних справ та колишній депутат Бундестагу, Петер Лізеганг (Peter Liesegang), ентузіаст організації та Східної Європи, проф. д-р Дітер Бінген (Dieter Bingen), політолог та історик, Еккехард Маас (Ekkehard Maaß), Німецько-кавказьке товариство (Deutsch-Kaukasische Gesellschaft e.V.), Берлін, Олена Ільїна (Elena Ilina), активістка, Ігор Ейдман (Igor Eidman), соціолог, Керстін Нікіг (Kerstin Nickig), режисер-фрілансер, Базиль Керски (Basil Kerski), директор Европейского центра “Солидарность” в Гданьске, Олексій Козлов (Alexey Kozlov), правозахисник, Світлана Мюллер (Svetlana Müller), перший голова PANDA platforma e.V, д-р Ріхард Херцінгер (Richard Herzinger), публіцист, проф. д-р Катя Махотіна (Katja Makhotina), історія Східної Європи, Боннський університет, Гізела Калленбах (Gisela Kallenbach), колишній депутат Європарламенту, Лейпциг, Штефан Штадер (Stefan Stader), керівник берлінського офісу Академії Віллі Ейхлера, Штефан Ханіш (Stefan Hanisch), юрист та консультант, спеціаліст зі Східної Європи та Центральної Азії, Verena Klinghammer