Меню
На цій сторінці буде зібрано всі заходи, які створюють альтернативну культуру пам’яті про 8/9 травня. Якщо ви бажаєте, щоб ми включили ваш захід, заповніть цю форму:
Табір біля меморіалу загиблим радянським воїнам у Берліні-Тіргартені
У контексті війни, яку путінський режим веде проти України, ми знову звертаємось до історичного значення цього місця та дати.
У програмі: інформаційні стенди, сцена для виступів, музика та мистецтво, різні інтерактивні майстер-класи.
Украинцы – это люди с мечтами, чувствами и надеждами. Надеждами на победу и окончание войны. Отзовется ли Европа на их призыв и поддержит ли эту борьбу украинцев за мир?
Ми всі бачили фотографії з Бучі, але ми не так добре знаємо, що відчували жителі Бучі до та після різанини. Ми дамо їм можливість висловитися та прочитаємо п’ять текстів німецькою мовою від людей, які були свідками різанини у Бучі. Тексти емоційні, а емоції будуть підкреслені класичною музикою (Бах), що супроводжує.
Мы прочитаем отрывки из рассказов Василия Гроссмана и Варлаама Шаламова о зверствах нацистов во время Второй мировой войны в оккупированной Польше, а также о повседневной жизни в сталинских ГУЛАГах. Чтение будет проходить на разных языках.
Мы зачитаем свидетельства людей, переживших Холокост и выживших в Украине. В начале дадим краткую вводную информацию по теме. Чтение будет проходить на немецком языке.
8 травня – історична дата в Європі. Сьогодні у Європі знову війна!
Давайте разом вийдемо на вулиці 8 травня і подамо чіткий сигнал проти цієї імперіалістичної агресії. Давайте боротися солідарно за Україну та інші гноблені народи!
Місце зустрічі маршу – площа 18 березня.
Лекція Анке Гізен німецькою та російською мовами:
Культура пам’яті та історична політика, а, отже, і зовнішня та внутрішня політика націй характеризуються перемогами та поразками, а отже, і почуттям гордості, ганьби та сорому. У Німеччині та Росії у цьому відношенні особливе становище.
World War II is remebered very differently in different countries. In some parts of what is now the European Union, the picture is of one aggressor – Nazi Germany – and coalition of allies fighting against it. In Central and Eastern Europe, the picture is more complex. For many, liberation by the Red Army meant the start of another form of totalitarian subjugation. The result is very different memories of the war in different countries, and large differences in the way the story of the war is taught.
We will show a part of the exhibition “Different Wars” that depicts WWII in national school textbooks in Germany, Czech Republic, Italy, Lithuania, Poland and Russia. In addition, we will present lesson materials prepared by teachers from Belarus, Germany, Poland, and Ukraine using multiperspectivity approach and tackling history teaching of WWII history. In a new contenxt of war, this work should be discussed further and new approaches should be found.
Мемориальная акция и дань памяти бывшим узникам концентрационного подлагеря Берлин-Лихтерфельде, при участии белорусского объединения Razam e.V.
С 1939 по 1945 год нацистские производители оружия Wolff & Co и ее дочерняя компания Eibia GmbH использовали около 20000 иностранных и подневольных рабочих из различных европейских стран на пороховом заводе в Либенау (недалеко от Ганновера). Более 2000 из них – в основном советские военнопленные и восточноевропейские узники “трудового воспитательного лагеря Либенау” – умерли от болезней дефицита, голода и избиений, а также от расстрелов и казней. Они были похоронены на кладбище, принадлежавшем заводу, сегодняшнем военном кладбище Деблингхаузен-Хестерберг.
Церемония памяти об освобождении и окончании войны в 1945 году (здесь апрель 1945 года) в этом году намеренно проводится снова 8 мая – с участием потомков бывших подневольных рабочих с порохового завода в Украине и других украинцев, которые были приняты в качестве беженцев в Либенау и окрестностях через партнерские организации Центра документации.
Загальна пам’ять у суспільстві міграції процвітає завдяки різноманітності спогадів. Загальна пам’ять у міграційному суспільстві процвітає завдяки різноманітності спогадів. Іноді ця різноманітність також може стати проблемою, наприклад, коли інші інтерпретують історію зовсім інакше, ніж я. Як ми можемо організувати комеморацію таким чином, щоб кожен міг підключитись? На воркшопі ми розглянемо можливі шляхи та методи побудови спільної пам’яті у локальних місцях. Крім того, обговоримо імпульси до мультиперспективності у викладанні історії, а також те, як виникає більша увага до відмінностей та чутливість у мові.
Спікер: Рут Вунніке, Проти забуття – За демократію
Друга світова війна закінчилася багато десятиліть тому, але й досі є частиною нашого сьогодення. У Росії воно використовується у пропаганді для виправдання нападу на Україну. Перемога СРСР над нацистською Німеччиною переосмислюється як основа сучасної російської державності і покликана легітимувати путінський режим та його претензії на світ. Водночас тактика та злочини російської армії в Україні викликають спогади про дії радянської армії у Другій світовій війні: величезні втрати на стороні агресора, насильство над населенням захоплених територій, політичні репресії та пограбування. Для окупованих СРСР країн закінчення війни означало початок нового гніту. Радянські пам’ятки були важливими символами та навіть інструментами радянської влади. Сьогодні вони, особливо 8 та 9 травня, використовуються проросійськими силами для демонстрації підтримки російського режиму та його воєн. Як ви ставитеся до цієї спадщини? Яка може бути нова культура пам’яті? Які уроки потрібно вивчити наново? Про це ми говоримо з німецько-українською письменницею Катею Петровською та істориком Яном Клаасом Берендсом.
Модератор: Микола Клименюк, Ініціатива Кворум
Група підготовлених волонтерів буде на місцях зустрічей, щоб поговорити з людьми про війну в Україні та розвінчати міфи, створені російською пропагандою, та проблемні позиції німецької лівої фракції.